Епізод 10
… скрізь, де панують гроші, завше знайдеться той, хто схоче ними поживитися.
Доїдають фруктовий пиріг, балакають про одне і те саме. І з біса часто зітхають.
Епізод 11
У сонній тиші золото схилилося над сторінкою.
Хто ні про що не питає, тому ніколи не збрешуть.
Він просив у проміж слів освідчення у коханні.
Клавіші, вони слухняні, пішли вище, озвалися, завагалися, призналися, збентежилися.
Хоробрі нехтують небезпекою.
У повній навколишній тиші негучний голос співця долинав до них не як тихий шепіт дощу, не як шелест листя, не як брязкіт струн чи спів сопілки чи звуків якїхтамзвуть цимбалів, а доходив до їхнього оспалого слуху словами, до їхнього оспалого серця, викликаючи спомини про переживання, у кожного свої. Потрібно, потрібно слухати: журба, своя у кожного, щезла у них обох, як тільки вони почули. Як тільки вони побачили, усі, що втратили, Ричі, Польді, милосердя краси, почули слово розради від того, від кого найменше сподіваєшся почути її милосердне ніжнолюбовне любодійне слово.
Це співає любов: та ж сама давня солодка пісня кохання.
Ніжність ніжить слух: повільно, повально. І вже тріпоче і дрижить.
Кличу жінку-продавця, хай обслужить покупця.
Душа у нього чиста. Проте трохи глузду поменшало.
Відчути красу музики можна тільки почувши її вдруге. Природи й жінки – з одного єдиного погляду.
Мою країну я ставлю вище, ніж короля.
І всі дрібнесенькі дрібушечки закруток дівочого волосся тріпотіли в унісон із мінливими узорами листя папороти.
Епізод 12
Вся біда в тому, що ми постійно десь воюємо. ….Це росіяни, вони прагнуть тиранити в усьому світі.
Його очі, де сльоза й усмішка завжди між собою змагалися…
Ірландія твереза – Ірландія вільна.
Ми з тобою тиснем руки, бо одна мета в нас, брате, будем разом із тобою махлювати й шахрувати.
У тебе такий вигляд, наче ти ходив пішком і вернувся з порожнім мішком.
Марно бабця скрізь шукає, кістки песику немає.
Дехто..у чужому оці помічає порошину, а в своєму не бачить і колоди.
Сліпий по – справжньому це той, хто не хоче бачити.
Французи! … Баламутники Європи, і баламутили її завжди.
Цей гультяй не до миру шукає дороги, а до жінок, слабких на передок. Словом, він не миролюб, а баболюб.
Бодай тобі добра година та грошей торбина.
Гоніння чужих. …Уся всесвітня історія свідчить, що воно було повсюду і завжди. Розпалює ворожнечу між націями.
…Сила, ненависть, історія і все тому подібне. З ними жити не зможе ні чоловік, ні жінка – з образами і ненавистю. І кожен знає, що справжнє життя – це щось цілком протилежне.
-Що саме? – запитав Елф.
-Любов. – відповід Блум.
Любов любить любити любов.
Ви любите когось. А цей хтось теж любить когось, бо кожен любить кого-небудь, і тільки Бог любить усіх.
Дайте нам вийти з цієї тарапати власними силами.
… має платню за те,… що шастає по країні державним коштом.
Завжди знайдеться якесь чортзна-шо, якому треба тільки одне — знайти якусь притичину для сварки будь із ким про виїдене яйце і тішитися нею.
Епізод 13
Ця дівчина хоч кого вміла уговкати!
У хлопців вдача завжди хлопчача.
…обрізала нігті, четвер-бо – день багатства.
Вона носила синє на щастя, сподіваючись без надії, то був її колір, а до того ж і щасливий колір тому наречена повинна мати хоч клаптик синього …. вбираючися того ранку вона заледве не надягла стару пару навиворіт а це на щастя й ознака що стрінеш коханого коли надягнеш білизну навиворіт якщо то сталося не в п’ятницю.
… джентльмен був у шоколадному вбранні й виглядав, як справжній аристократ.
… бо дитячі сварки скороминущі, як літня злива.
Є такі рани, які можна вигоїти лише серцем.
… бо семеро печалей прохромили їй серце.
У них, як у поросят, ані стиду, ні бриду.
Якщо погляд мужчини може висловити неприхований захват, то він світився на лиці того джентльмена.
Кого схочу, того й причарую, нині-бо рік високосний.
Кажуть, жінка втрачає чарівність з кожною шпилькою, що її виймає.
Крім того кажуть, якщо у неї в руках в’яне квітка, то вона кокетка.
Чулу душу видно з очей, тайкома. Перший порив – найщиріший. Пам’ятають довіку.
Вразливе чоловікове місце завжди бачу в його жінці. Проте так воно од віку судилося, закохуються. Мають свої спільні таємниці. Є такі, що зійшли б на пси, аби якась жіка не взяла їх у руки.
Весілля у травні, а каяття у грудні.
Наручні годинники завжди йдуть неправильно.
Кота немає, миші гуляють.
Кажуть, що коли свистіти, то дощ піде. Десь він таки йтиме.
Світло діє заспокійливо. Від нього ніякої шкоди. Тепер, звичайно, краще ніж колись. Сільські дороги.
Поливати рослини теж найкраще в холодку, коли зайде сонце. Ще й досі трохи світла. Червоні промені найдовші.
Людина бачить п’ятдесят різних кольорів.
Кохай, бреши й будь гарний, бо завтра помремо.
Пісок безнадійна річ. На ньому нічого не росте. Все в’яне.
Епізод 14
…у кельтів… всіляко шанувалося мистецтво лікування.
Нарікання, панове, є річ частая поміж люду мирського.
Полишіте хліб розламувати тим, хто тільки хлібом єдиним жиє. І не бійтися хоч би яких нестатків, бо сіє дужче втішить, ніж теє настрашить.
…послушництво в утробі, цнота в гробі, а вбогість хоч і небажана, зате невідчепна на всі дні житія його.
Та немає ж більшої любови, додав він, як коли хто покладе жону свою на ложе з другом своїм.
Уведи прибульця до вежі своєї й хоч не хоч а саме йому не тобі дістанеться на сю ніч найкраще ложе.
Справа засновується не заради прибутку, заявляв він, за труди пеніса він не братиме жодного пенса. І вбога куховарка, й розкішна леді однаковою мірою знайдуть у ньому свого мужчину, коли вже склад їхній і темперамент досить переконливо переконують схилитися до їхніх прохань.
Сентиментальний той, хто здатний тішитися, не обтяжуючи себе боргом відповідальности за скоєне.
Людина науки, як і всякий смертний, мусить виходити з найзвичайніших фактів, що обійти їх годі, і повинна намагатися дати їм щонайкраще пояснення. Таки правда, існують окремішні питання, на які наука ще не дала відповіді.
… ми всі народжуємося в однаковий спосіб, але вмираємо геть по- різному.
…огидні картини на наших вулицях – потворна реклама, служителі релігії всіх конфесій і рангів, скалічені солдати й матроси, візники, що хизуються цинготними виразками, розвішані останки мертвих тварин, параноїдальні старі парубки й незапліднені нахлібниці, — ось що, за його словами, є справжньою причиною виродження нації.
…природа за кожною своєю дією ховає добрі й поважні підстави…
… коли жінка впустила кота в торбу (як можна здогадатися, натяк нашого естета на один із найскладніших і найдивовижніших природних процесів, акт статевого поєднання), то вона повинна його й випустити звідтіль, або ж дати йому життя, аби, як він висловився, урятувати своє власне.
Боже, які чудові ті дні тепер, оповиті серпанком промайнулих літ!
Існують гріхи чи (назвімо їх так, як їх світ називає) лихі спомини, які людина намагається забути, заховати у найдальші тайники душі, — одначе, криючись там, вони дожидають свого часу. Людина може змусити пам’ять про них поблякнути, може зацурати їх, то ніби їх і не було зовсім, або, принаймні, що вони зробилися зовсім іншими. Але одне випадкове слово зненацька розбуркає їх, і вони постануть перед твої очі за щонайнесподіваніших обставин, у видінні чи уві сні, а то і в хвилини, коли тимпан з арфою веселять тобі душу, чи в тихомирній прохолоді сріблисто-ясного вечора, чи посеред опівнічної учти, коли розпалишся вином. І це видіння не загримить на тебе гнівно, не скривдить, не помститься, одділяючи од живих, ні, воно постане, завинуте в одіння жалю, в саван минулого, безмовним і далеким докором.
Бог — се вам не балаган, де з вас здеруть гроші й не покажуть нічого путнього. Я вам заявляю, що Бог — се найпотрясніша бізнесова пропозиція, де все по-чесному. Він — найвеличніша штуковина, затямте се собі якнайтвердіше.
Епізод 15
…пропив усі свої шилінги, до останнього пенса.
.. тобі ще треба побувати в усяких бувальцях, доки наберешся кебети. Вчитися треба та вчитися.
Друг людини. Муштрований ласкою.
Я за Блума, і я цим пишаюся. Я вірю в нього, не зважаючи ні на що. Такого сміхуна, як він, нема ніде в цілім світі.
Патріотизм, туга за померлими, музика, майбутнє нації.
Чого око не бачить – за тим серце не болить.
Ритуал – це відпочинок для поета.
Смерть – найвища форма життя.
Напочатку було слово, а наприкінці – світ без кінця.
Від великого до смішного один крок. Наприклад, піжама?
Інстинкт править світом. У житті. В смерті.
Я дуже люблю те, що мені подобається.
Всяке явище має свою природну причину.
Все, що твоє, — моє, а що моє, те мені.
Близько – далеко. Неодмінна модальність видимого.
Людям прощаються помилки. Навіть великий Наполеон, коли з нього по смерті мірку на голе тіло знімали…
Боротьба за життя – це закон існування, але нинішні філіреністи, особливо цар та англійський король, вигадали третейський суд. Але саме ось тут я повинен убити попа й короля.
К дідьку смерть. Хай живе життя!
Епізод 16
… у слушний час прийняти келих доброго старого вина особливо ж хорошого бургундського, за яке він стоїть несхитно, вважаючи його і поживним, і кровотворним, а також наділеним вартощами послаблювального засобу, одначе ніколи не переступаючи певної межі, на якій він незмінно зупиняється, бачачи, що заходити далі – це втрапити в самі тобі неприємності, коли, до того ж, ти цілковито віддаєшся на повну милість довколишніх осіб.
Кожному по потребі й кожному по труду.
Не бійтесь тих, що продають тіло, але не здатні купувати душі. Вона кепська перекупка. Дорого купує і дешево продає.
Ірландський селянин католицької віри. Ось хто хребет нашої імперії.
…найрозважливіше – це користатися благами обох країн, хай навіть вони будуть двома ворожими полюсами.
… дуже нагадувала чистісіньке ошуканство, от ніби все навмисне підлаштовано, дарма що це здавалося тільки йому, спостерігачеві, знавцеві людської душі, а решта нічого подібного й не завважувала.
Люди так люблять жонглювати суперечливими свідченнями, що, сказати щиро, неможливо, навіть віддалено…
Нелегко визначити якісь точні правила слушности й хибности, але все ж таки завжди є можливості для поліпшення, хоча, як кажуть, усяка країна, і багатостраждальна наша в цьому не виняток, має такий уряд, на який вона заслуговує. Але хай би було хоч трохи доброї волі у всіх-усіх. Це так приємно взаємно вихвалятися кожне своїми перевагами, але ж як усе-таки щодо взаємної рівності? Мене відштовхують насильство й нетерпимість у будь-якому їх вигляді. Цим нічого не зупинити й нічого не досягнути. Революція має відбуватись за належним планом-розпорядком, у розстрочку. Це ж цілковите безглуздя — ненавидіти людей лише за те, що вони, сказати б, мешкають не на нашій вулиці й розмовляють не нашою говіркою.
Всі ці нікчемні сварки, як на його скромне розуміння, лише збуджують погану кров – стимулюють котрусь там гулю чи залозу войовничости, й цілком помилково тлумачаться мотивами чести й прапора, тоді як насправді все зводилося частіше до грошового питання, що криється за всім, до жадібности й заздрости, бо люди ніколи не знають, де слід зупинитися.
Ми не годні поміняти батьківщину. То поміняймо хоч тему.
…у всякої жінки завжди є в запасі інший чоловік чи й чоловіки у списку кандидатів, хай навіть вона найкраща в світі дружина й між ними пречудові стосунки, на той випадок, коли вона, знудившись родинним життям, зважиться занехаяти свій обов’язок і скуштувати трішечки розпусти, й тоді вона починає приваблювати їх, плекаючи нечисті мрії та переносячи свої сердечні почуття на іншого, бо саме так і зав’язуються численні liasisons у цікавих сорокалітніх дам із молодшими чоловіками, тут немає жодних сумнівів, і скільки завгодно відомих випадків, коли жінки закохувалися, цілковито це підтверджують.
…стосовно політики як такої він чудово тямив, до яких жертв завжди призводять пропаганда й роздмухування взаємної ворожнечі, фатально прирікаючи на вбогість і страждання передовсім найкращий цвіт молоді й забезпечуючи, так би мовити, винищення найудатніших.
Людина змириться, коли її покусає вовк, та коли молодця вкусить вівця – це вже смертельна кривда.
Епізод 17
…прогресивне розширення сфери індивідуального розвитку й досвіду регресивно супроводжувалося звуженням протилежної царини стосунків між індивідумами.
Бувши вельми вдячний, із вдячним признанням, зі щирою та вдячливою вдячністю, вдячливо і з подячною приязню шкодуючи, він відмовився.
…шлях до дочки веде через матір, а шлях до матері – через дочку.
Які думки опосіли його голову в процесі зворотного, щоб лицем догори преревертання перевернутих книжок?
Необхідність ладу, все на місці й для всього своє місце; недосить дбале ставлення жінок до літератури; недоречність яблука, увіпхнутого в келих, і парасольки, увіткнутої в стільчак; ненадійність заховання хоч би якого таємного документа за чи під книжкою а чи поміж її сторінок.
Одна з його аксіом полягала у тому, що подібні розмірковування, чи атоматичне віднесення до себе оповіді, котра чимось тебе зворушила, чи мирні спогади про минуле, якщо вдаватися до всього цього, перш ніж піти на боковеньку, й чинити це узвичаєно, знімають утому й забезпечують здоровий відпочинок та поновлення життєздатности.
Постійне співмешкання шкодить взаємній терпимості до особистих вад.
Убивство – ніколи, адже зла не виправити злом. Дуель як збройний поєдинок – також ні. Розлучення – не наразі.
Епізод 18
.. блумопад на мій зад..
..вже нічого з собою не вдієш вся млієш хай хоч би який мужчина враз став за плечима й обняв поцілував з цілуванням ніщо не йде в порівняння проникає в самісінку душу знесилює й забути все мушу …
… страшно коли чоловік плаче а вже священик тим паче ..
..всяк божеволіє на свій штиб…
…декотрі мужики бувають нестерпні таки збожеволіти можна чого ж тоді просять безбожно за них вийти якщо всі ми хвойди не обійтись їм без нас..
…він знав як приводити жінку до покори прислав мені 8 великих маків…
..від таких думок мене почала вже брати нервова позіхота …
… О я так люблю трястися куди-небудь на прогулянку потягом чи в екіпажі з зручними м’якими сидіннями…
…ах та ну їх всіх начхати мені на них…
…ясно як Божий день що на цім світі без елегантського стилю не просунешся ніяк просидиш мов пень усе йде на їжу й квартиру а я ж як щосб дістану то все на вітер із шиком пшиком як запарити чай то повну жменю всипай коли купую обновку хай навіть грубу то все безпересталь приміряю кручуся верчуся перед дзеркалом як тобі подобаються нові туфлі О так скільки вони коштують одежі у мене просто зовсім немає костюм брунатний та ще спідниця з жакетом і той що в чистці ну 3 і що ж це таке для жінки хоч би й якої один капелюх перешитий з старого інший в латках та на тебе мужчини перестануть вести очима а жінки тебе просто розтопчуть укмітять швидко що в тебе нема чоловіка речі що не день то дорожчі а мені того життя лиш 4 рочки до 35 адже Господи скільки ж мені у вересні сповниться 33…
… всі вони зроблені на один копил от тільки з негром цікаво б спробувати …
…ненавиджу найдужче удавання-прикидання та ще отака фізіономія старого злодія і всякому зрозуміло брехня …
… де ми є там ніколи не подобається …
… ненавиджу людей що всім-усім торочать історію їхнього лиха у всякого свої прикрощі…
… О слава великому Богові що нарешті я маю когось хто може дати мені те чого я так дуже потребувала повернути чуття життя а то ж тут геть-то жодних шансів не те що давно колись так хочеться аби хтось написав мені любовного листа…
chitalische 